Гиричук Надія Пилипівна
керівник гуртка зображувальної діяльності, звання “керівник гуртка – методист”
“ВСЕ ПРЕКРАСНЕ, ЩО ІСНУЄ В НАВКОЛИШНЬОМУ СВІТІ І СТВОРЕНЕ ЛЮДИНОЮ ДЛЯ ІНШИХ ЛЮДЕЙ, ПОВИННО ДОТОРКНУТИСЯ ДО СЕРЦЯ ДИТИНИ І ОБЛАГОРОДИТИ ЙОГО”
В. СУХОМЛИНСЬКИЙ
ПРО СВІТ МИСТЕЦТВА
Незамінним джерелом формування духовного світу дитини є мистецтво: література, музика, народна творчість, живопис. Роль мистецтва на становлення особистості дитини надзвичайно велика. Саме виховання поваги до духовних цінностей, вміння розуміти і цінувати мистецтво, пробудження у дитини початків творчості сприяє розвитку гармонійно розвиненої і творчої активності особистості. Немає людини, яка б не любила природу, не милувалась ясним, голубим небом, не раділа першій появі зелені, не мріяла про тишу лісів, про луки, напоєні ароматами трав. В наш вік – вік комп’ютеризованої техніки- природа є для нас більш бажаною. То лагідна, то грізна і сувора, природа кличе нас, манить своєю неповторною красою. Насолода , яку людина отримує в спілкуванні з природою, є одним з найсильніших і найглибших переживань людини. Саме знайомство дітей із творами мистецтва дає можливість поринути у світ природи разом із художником. Спілкування із мистецтвом – важливе і необхідне у вихованні дітей дошкільного віку. Щоб навчити дітей розуміти мистецтво, треба самому багато знати, вміти, бачити, відчувати, заохочувати. Без розвитку почуттів, без формування радості спілкування з мистецтвом – ця мета не може бути досягнена. Особливість художника в тому, що він має загострене бачення сприйняття. Він бачить те, що прохоєдить повз нашу увагу в житті, але завжди є цікавим і хвилюючим в творах мистецтва. Це в більшій мірі відноситься до робіт художників – пейзажистів. Лише людина великої і ясної душі, високого філософського розуміння життя природи, як глибокий оптиміст, що вірить у її красу і велич її могутніх сил може все це зрозуміти і передати бачене на полотні. Ці слова стосуються російського живописця Ісаака Ілліча Левітана Саме його вміння вплинути на почуття глядача спонукало мене до роботи з його картинами. Природа кличе і манить. Якою б втомленою не була- півгодини часу на природі в улюбленому куточку, і ти забуваєш про втому, про негаразди. Краса дає сили жити і творити. Головне моє завдання як керівника гуртка – навчити дитину через мистецтво ясніше мислити і глибше відчувати навколишній світ.
ЧАРІВНІ ФАРБИ І ТАЛАНОВИТІ ПАЛЬЧИКИ
Художнє виховання повинно починатися з перших років життя дитини, щоб з раннього дитинства вона відчувала потребу в прекрасному, у творчості.
В дитячому садку малювання займає одне з провідних місць в навчанні дітей зображувальному мистецтву і поділяється на три види: предметне, сюжетне і декоративне.
Чи потрібний особливий дар, талант, щоб малювати? Малювати може навчитися кожний, якщо по справжньому цього захотіти. Головне не лише оволодіти необхідними технічними навичками і засвоїти засоби малюнка ти живопису, а навчитися помічати цікаве й узагальнювати побачене.
Малювання для дитини – частіше найперший засіб вираження на папері її задумів, переживань. дорослі повинні пам’ятати, що об’єктивний світ для дитини інший – вона сприймає навколишній світ якомога ближче до свого дитячого бачення, не змінюючи його, не спотворюючи, думаючи над тим, щоб вийшло “схоже”.
Сьогодні дитина вчиться малювати дерево з допомогою дорослого, а завтра самостійно малює гілочки, і це для неї – рух вперед. Потім вона навчається не просто розфарбовувати малюнок весело і яскраво, а співвідносити забарвлення предметів з їх справжнім кольором. І все це – грунт для розвитку дитини.
Кожна доросла людина, навіть якщо вона дуже далека від мистецтва і малювати не вміє, може навчити дитину малювати. Для цього їй потрібно виробити кілька важливих принципів:
- Створіть необхідні умови для розвитку творчості вашої дитини.
- Придбайте необхідні для цього предмети: фарби, олівці, пензлі, альбом. Вони мають бути хорошої якості.
- Поцікавтесь, що дитина хоче намалювати і як вона це робила в садочку. Повчіться у неї.
- Якщо ваш малюк виявив бажання намалювати предмет, який досі не малював і його не вмієте малювати ви – не відмовляйте його.
- Якщо дитина просить вашої допомоги – допоможіть.
- Не бійтеся, що малеча вимаже стіл, одяг, штори. Не сваріть її за це, якщо вона зробила це не навмисне.
- Ніколи не смійтеся з дитячої роботи. Похваліть за старанність.
- Розпитайте, що дитина намалювала і чи це їй вдалося. Якщо бачите помилки – виправте їх разом, але обережно, звертаючи увагу на предмет.
- Не нав’язуйте час для малювання і тему.
